Скарбничка досвіду.

Розробки уроків

Урок образотворчого мистецтва у 5 класі.

Тема уроку: Великодні візерунки.

Мета : - продовжувати ознайомлення зі значенням національної символіки;

- познайомити з мистецтвом писанкарства та його історією;

- формувати вміння читати символи та використовувати їх при створенні

писанок;

- навчити створювати композицію в заданій формі ( овал ) ;

- розвивати естетичні смаки, творчу уяву, фантазію ;

- виховувати бажання відроджувати традиції українського писанкарства.

Тип уроку : вивчення нового матеріалу.

Обладнання : таблиці, зразки писанок, роздатковий матеріал.

Хід уроку :

1. Активізація уваги учнів.

Оголошення теми та завдань уроку.

2. Пояснення нового матеріалу.

Розповідь учителя.

Одним з найпоширеніших видів декоративного мистецтва в багатьох

народів, у тому числі й слов”янських, є писанка. Здавна в нашого народу існувала традиція прикрашати візерунками пташині яйця до весняного свята – Великодня.

Крутися, писаночко наша,

Як крутиться уся земля,

Схилюся низько з Отче нашим –

І сходить сонечко здаля.

Красу свою земля являє:

І квітку, й писанку, і луг...

,, Христос воскрес! ,, -

Я привітаюсь,

Щоб інший радість теж відчув.

( А. Балан )

Цей звичай прийшов до нас з дохристиянських часів, коли на території

сучасної України проживали трипільці – люди з землеробською основою культури. Чому ж для оздоблення вони обрали саме яйце ?

У стародавніх слов;ян яйце було символом початку всесвіту. За давніми уявленнями , світ подібний до великого яйця, у якому шкаралупа – це вода, жовток – поверхня землі. Йому приписувалися магічні властивості впливати на ріст усього живого, приплід худоби та народження дітей, здатність лікувати та робити красивими запобігати пожежам та іншим стихійним лихам. Воно є символом сон- ця, пробудження природи від зимового сну, відродження, свята весни, коли все оживає, з;являються на світ маленькі пташенята.

У побуті писанка виконувала роль оберега: від грози та пожежі – пасхальні писанки тримали на горищі; від засухи на писанку наносили зображення маленьких грабельок – символ дощу; для щасливого одруження мати готувала донці писанку з рушником; при народженні дитині дарували писанку: дівчинці із зірочкою, хлопцеві – з дубовим листком .

При будівництві дому яйце закладалось у фундамент для оберігання будинку та всіх його жителів від бід.

Писанка для українців була символом кохання. У весільних обрядах нею благословляли молодят на сімейне щастя. За весільним звичаєм, який існував на Слобожанщині, парубок дарував писанку нареченій як символ нового життя.

Виклад матеріалу супроводжується демонстрацією наочних

матеріалів.

Символіка писанок поділяється на кілька видів. Серед них можна виділити такі найбільш вживані ( табл. 1 ) :

геометричні, рослинні, тваринні,

релігійні,космічні та природні

Кожний з символів мав певне магічне значення .

Виноградний мотив на писанці символізував братство, доброзичливість, три

валу вірну любов, мудрість та безсмертя .

Драбина – символ пошуку кращого життя .

Риба – символ води, щастя, життя та здоров;я. Риба приносить у дім щастя,

Порятунок від лиха, тому на ранніх християнських малюнках зустрічвється зображення риби, яка символізує Ісуса Христа.

Безконечник— своєрідний символ продовження роду, нескінченності та ритмічності руху життя, світла, води. Це і оберіг від злих сил .

Дерево життя – символ оновлення природи, небесной вісі та скарбниці життя. Символ дерева життя означає призупинення хаосу та встановлення рівноваги життя. Це також символ триєдностібуття: небесного ( божого), земного

( людського) та підземного. Цей знак символізує минуле, теперішнє та майбутнє.

У християнстві – образ божої мудрості.

Сосонка ( трава ) – символ пам;яті, знак, пов;язаний із культом Небесного Змія, тому є символом розмноження, плодючості.

Ялинка – символ вічного життя та юності.

Сонце – символ світла та життя .Воно оберігає від нещастя, недуг, злого

ока ; оберігає не лише поодиноких людей, а й весь людський рід від нещастя.

Зірка – знак неба, небесних тіл, сонячного божества.

Доріжка – символ вічного руху.

Символічне значення мають і кольори, нанесені на писанках.Червоний означає небесний вогонь ( сонце, блискавка ), символізує силу, чоловічу стать, здоров;я, любов, владу. Найбільше готували на Великдень червоних крашанок.

Жовтий колір означає достигле зерно, достаток, урожай, а також місяць

і зорі.

Блакитний – небо, повітря, воду, здоров;я.

Зелений – воскресіння природи, багатство рослинного та тваринного світу.

Коричневий –земля- матір.

Фарбувати потрібно 13 яєць, що символізує 12 апостолів і Спасителя.

Рекомендації вчителя учням щодо виконання практичної роботи.

При створенні ескізу писанки потрібно визначити місце композиційного центру в овальній площині, що буде символізувати форму яйця. ( таблиця № 2 ).

В композиційному центрі розміщується основне символічне зображення,

яке можна подати в обрамленні доповнюючих декоративних елеменентів. Всі елементи композиції мають бути врівноважені та узгоджені з формою яйця.

При виготовленні ескізу писанки необхідно використовувати колірний та

тональний контраст ( між тлом та зображенням на ньому ). Тому кольори підбираються за пинципом : світлий та темний, теплий та холодний.

3. Практична робота.

Учні створюють ескізи Великодньої писанки олівцем , а потім у кольорі.

На столах мають картки з зображенням символів та тлумаченням їх значення.

4. Підведення підсумку уроку.
5. Організація виставки дитячих робіт, аналіз та оцінювання .

Розробка уроку з образотворчого мистецтва

у 7-му класі

Тема уроку: Прикладна діяльність.

Створення подарунка ( іграшка – сувенір ).

Цілі:

навчальна - а) формувати знання про українську народну іграшку та про особливості сувеніру, про принципи підходу до виготовлення творів декоративно-прикладного мистецтва, видозміну та стилізацію об'ємних форм; б) формувати вміння виготовляти об'ємні предмети в техніці паперової пластики;

розвивальна - розвивати духовний та матеріальний світ дитини; творчу уяву, мислення;

поглибити ступінь оволодіння прийомами використання паперу та картону для виготовлення сувенірів та іграшок;

виховна - виховувати позитивне ставлення до прикладної діяльності, інтерес та повагу до української народної творчості, любов до близьких людей та бажання приносити їм радість.

Завдання до уроку:

виготовити іграшку - сувенір «Півник» .

Міжпредметні зв'язки: українознавство.

Обладнання:

для вчителя: зразки іграшок, виготовлених дітьми та майстрами; фотографії із зображенням опішнянських народних іграшок,

для учнів: кольоровий папір та картон, ножиці, клей, олівець, фломастери.

Методи та прийоми, що використовуються на уроці:

- організація сприймання;

- бесіда;

- пояснення;

- демонстрація наочності;

- спостереження;

- стимулювання творчої діяльності учнів.

Види діяльності учнів на уроці:

- сприймання;

- участь у бесіді;

- пізнавальна;

- творча.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

IV. Мотивація навчальної діяльності .

Запитання до учнів.

Діти, що ви бачите на демонстраційних плакатах та на моєму столі?

Так, це зразки народних іграшок.

А чи граються сучасні діти такими іграшками?

Розповідь учителя.

Кожна людина за своєю природою - художник. Ще з давніх-давен вона прагнула прикрасити своє житло, знаряддя праці та речі побуту. В усе, що її оточує і до чого торкаються її руки, вона намагається внести красу. Стародавні гончарі, ковалі, ткачі, кравці та взагалі ремісники, майстри декоративно - ужиткового мистецтва створили справжні шедеври, які ми можемо побачити в музеях.

Найвищим проявом творчості народу є його мистецтво, яке він зберіг і проніс через століття. Сьогодні ми приділимо увагу народній іграшці.

За часів процвітання трипільської культури на теренах України майстри виготовляли глиняні статуетки жінок, прикрашені орнаментом. Статуетки обліплювалися зернятками пшениці й випалювалися на вогнищі. Наші пращури вірили, що після виконання такого обряду засіяні ниви будуть родити краще. По закінченні цього дійства глиняні статуетки віддавали дітям для гри.

Із розкопок слов'янських городищ середнього Придніпров'я 6—8 ст. у Києві та інших містах ми дізнаємося, що наші предки виготовляли іграшки у формі глиняних статуеток людей, коників, птахів, баранчиків, свистунців.

У 19 ст., з розвитком кустарних промислів, широко розповсюдилася народна іграшка. Для виготовлення іграшок наші предки використовували такі матеріали: глину, дерево, кору берези, липи, осики, сосни, тканину, шкіру, тісто, сир, очерет, солому, лозу. Не всі мешканці України мали кошти для придбання іграшок для своїх дітей, тому самі виготовляли їх з підручних матеріалів.

Народні промисли з виготовлення іграшок існують і донині. Використовуються як традиційні матеріали, так і новітні ( гума, пластмаса, синтетичні тканини ).

В Україні та далеко за її межами відомі іграшки народних майстрів Опішні, які відрізняються декоративністю та архаїчністю. Зверніть увагу на те, що глиняні іграшки пластичні, без гострих країв, мають здебільшого прості, узагальнені (стилізовані) форми і передають лише основні, найтиповіші риси тварин та людей.

Загальна вимога до іграшки – узгодженість усіх її елементів, відповідність декору й форми.

Естетичні якості матеріалу, форма предмета, його колір, візерунок та інші зовнішні ознаки викликають гаму різноманітних почуттів. Якщо річ викликає позитивні, тобто приємні, добрі емоції, почуття, - вона стає не тільки корисною, а й духовно значною. Створена руками майстра, вона несе в собі відзнаки багатогранної особистості людини-творця, її духовності і тому набуває значення художнього витвору.

Запитання до учнів.

Спробуйте сформулювати, хто такі народні майстри ?

( Народний майстер - людина, яка успадковує, зберігає та розвиває народний художній досвід. Особливістю творчості народного майстра є те, що він свідомо виготовляє не тільки твір мистецтва, а й життєво необхідний у побуті предмет, який завдяки його довершеності, пластичній виразності, нерозривному поєднанню прекрасного й корисного сприймається як мистецька річ).

З часом такі вироби втратили функцію іграшок, перетворилися на сувеніри.

Іграшка стає сувеніром, коли вона пробуджує спогади. Власне, сувеніром може бути будь-яка річ, подарована комусь на згадку.

Основне призначення сувеніра – це річ напам'ять. Вона може бути пам'ятним подарунком, який пов'язаний з відвіданими місцями, зустрічами з іншими людьми, подіями у житті – народженням дитини, отриманням нагороди, весіллям, новосіллям, перебуванням у гостях тощо.

Сувенір може бути суто декоративним виробом або бути річчю, яку можна використовувати за її утилітарним призначенням (наприклад, шкатулки, керамічний посуд, плетені з лози кошики, вишиванки тощо).

Отже, запам'ятайте:

Сувенір – це предмет, який слугує пам'ятним

подарунком або нагадує про певну подію,

місце, людину.

Розповідь учителя.

Сувеніри можна придбати в торгівельній мережі, але якщо ви хочете подарувати сувенір близькій людині, то краще його виготовити власними руками, бо ви наповните цю річ теплом свого серця, і тим самим подаруєте не лише сувенір, а ще й часточку своєї душі.

Подивіться, які сувеніри виготовили інші діти.

Запитання до учнів.

Які з дитячих сувенірів вам подобаються?

Які образи ви хотіли б створити та виготовити самі?

Розповідь учителя.

Я хочу запропонувати вам створити сувеніри в доступній та цікавій техніці – паперова пластика. Сьогодні ви виготовите ось такого півника з моєю допомогою. А якщо вам це добре вдасться і сподобається, то ви вдома зможете виготовляти такі сувеніри-іграшки завжди, коли вам це знадобиться.

Чому я обрала образ півника?

Півень - символ .

Півень надзвичайно поширений і багатоплановий символ - символ сонця, світла, вогню, войовничості; пильності; воскресіння; смерті та зла; домовитості; господарності; каяття /у християнстві/; передвісника біди, нещастя; жертви; відкривача скарбів; також він є оберегом від пожежі.

Світова міфологія залишила пам'ять про півня як істоту, якої боїться нечисть (чорти, стригої, відьми та ін. ).

У праукраїнців півень вважався передвісником зорі, сходу Сонця, а, отже, пробудження життя. Не випадково існувала така народна назва як "будимир", тобто "буди світ".

Півень був "представником грозового полум'я", "символом вогню", "уособленням домашнього вогнища". Ось чому стилізоване зображення його знаходимо на дахах, шпилях будівель, скринях, рушниках. Це був водночас талісман проти пожежі і вогню.

А у Китаї півень на стіні - оберіг від стихії полум'я.

V. Практична робота.

1. Аналіз форми сувеніра, ознайомлення з деталями.

2. Вибір матеріалів, необхідних для створення сувеніру.

3. Виготовлення деталей.

4. Поєднання деталей в образ-сувенір.

VI . Закріплення нових знань і вмінь.

Що таке народна іграшка?

Які особливості сувеніру?

В якій техніці ви виготовили сувенір?

Яке символічне значення має образ півня?

VII. Підведення підсумку уроку.

Аналіз та оцінка роботи учнів.

VIII. Домашнє завдання.

Обдумати варіанти дизайнерської розробки «Дитячий майданчик».

Принести матеріали: папір, простий олівець, гумку.